Історії подорожей Греції: автостоп на Пелопоннесі

Після проїзду через ніч з поромом із Санторіні назад до Афін та скрученими ембріонами спальних позицій ми прибули до Пірея втомившись о 9:XNUMX. Там ми знову запаслися покупками хом'яків: грецьким хлібом, маслинами, маринованими перцями, випічкою та фруктами. Маючи чотири мішки, наповнені їжею, наші рюкзаки, намет і спальний мішок, ми, віслюки з пачками, вирушили до Корінфа, щоб дослідити Пелопоннес.

Поїздка, яка спочатку повинна зайняти 2-3 години до місця призначення Нафпліо, коштувала нам цілий день. Ми поїхали двічі в неправильному напрямку поїздом, десять хвилин на таксі, майже три години автобусом, дві години очікування і нарешті автостопом, щоб дістатися до абсолютно віддаленого району "Кемпінг Iria Beach" виїхати на берег, оскільки це було єдине відкрите за кілька кілометрів у березні. Хоча на машині до Нафпліо було лише півгодини їзди, але туди не дісталося сполучень. Симпатична дама з розбитою машиною вивезла нас з вулиці бродячих собак, які радісно стирчали великими пальцями. Порада: також простіше, адже автобус прямує з Нафпліо в Афіни. З "Рим2ріо"Збоку та перш за все біля прилавків ми могли легко знайти громадський транспорт у Греції. 

У таборі нічого не відбувалося, тому наступного дня ми автостопом повернулися до прекрасного міста Нафпліо. Пройшовши лише кілька метрів і кілька здивованих поглядів, що, чорт за двома молодими туристами, шукали в країні на гравійній дорозі між мандаринами та насадженнями лимонів, нас взяв симпатичний грецький фермер у своїй вантажівці. Оскільки ми не могли говорити грецькою, а він не міг розмовляти англійською, ми говорили руками та ногами. Після двадцяти хвилин їзди він випустив нас на зупинці, і ми взяли автобус останні десять хвилин, тому що ми знову були в цивілізації. Автостоп добре спрацював у пампасах, імовірно, тому, що люди, які зустріли нас своїми машинами, знали, що в іншому випадку у нас не буде багато варіантів і відчули почуття відповідальності. 

Нафпліо дали нам кілька годин прогулянки і орендований мопед від приємного грецького Джорджа, з яким ми могли зібрати назад у пампаси зі швидкістю 50 км / год. Наступного дня ми зустріли Марен, милу бабусю, яка виділилася в автобусі з Нафпліо своїм барвистим жовтим рюкзаком, яскравою червоною курткою, великими фіолетовими окулярами та ідеальною грецькою. Ми скористалися можливістю і записали наш номер невеликим повідомленням на аркуші паперу "Хочеш кави?" Ми зустріли її в кафе «Дрепанон» і розповіли про її історію та чому вона емігрувала до Греції. Вона сказала, що вона живе в Греції 39 років - причина вашого від'їзду: грецький музикант Мікіс Теодоракіс, музика якого ще захопила її в Німеччині у двадцятих роках. 

Після дуже сильної, грецької кави, яка перевела мене в режим неприємного тремтіння на кілька годин, ми продовжили рух мопедом Епідавр до античного театру. Знову ж, міжсезоння пішло нам на користь, оскільки імпозантний театр відвідувався лише рідко, і ми змогли мирно випробувати характерну акустику театру. І найкраще: як молодше 25 років нам дозволили ввійти в театр безкоштовно.

Увечері ми пробиралися через прекрасний грецький пейзаж з мопедом у 50 км / год, між оливковими деревами, горами, мандариновими насадженнями та порожніми місцями. Василь, власник табору, навіть організував приємного джентльмена для нашої поїздки додому на наступний день, який вивів нас із пампасів до Нафпліо, бо ми не могли помістити маленький мопед з двома людьми з рюкзаками та спальними мішками. Ми повернули мотопеда до Джорджа і зберігали з ним рюкзаки. Ми відвідали "Фортеця Паламіді"З 18 століття, на яке здавалося, що 1,678,450 крутих сходів призвели до того, що я, спортивний гармат, дістався до верху із задухом - але там був гарний вид як нагорода.

Перш ніж нас відвезти в аеропорт автобусом, ми відкрили класичний грецький ресторан, «Таверна Карамаліс», де ми отримали свіжу рибу, м’ясні страви, закуску з винограду та десерт на будинок. Були смачні щоденні страви, які нам подарував офіціант і які також приваблювали багатьох місцевих жителів. 

Наш первісний план перевезти пором з Патраса до Анкони, а звідти автобусом назад до Німеччини, щоб уникнути повалення літаків через часи Корони. Тим не менш, це була б невимушена поїздка через море, яка коштувала б нам всього 150 євро на людину там і назад. Тож якщо у вас залишилось кілька днів, ви можете розглянути альтернативну поїздку на поромі, оскільки вона є більш екологічною, дешевою та невимушеною! 

ВНІШЕННЯ ДО ОПЦІЇ ГЕРМАНІЯ